Попередження: це найдепресивніша й найвеличніша історія в усьому океані. Якби Достоєвський був молюском, він би писав саме про це.

Секс у восьминогів - це не задоволення. Це ритуальне самогубство.

1. Чоловічий вихід (Камікадзе)

Самець восьминога живе в постійному параноїдальному страху. Його головна проблема в тому, що самиця зазвичай більша, сильніша й завжди голодна. Для неї він - не стільки «коханий», скільки «обід із доставкою сперми».

Тому в нього є спеціальна рука. Гектокотиль. Це, по суті, член, який виріс на місці щупальця.

Він набиває цю руку сперматофорами (пакетами з генетичним матеріалом), підкрадається до самиці й, тримаючись на максимальній відстані (щоб не з’їли), засовує цю руку їй у мантійну порожнину.

У деяких видів (наприклад, у восьминога-аргонавта) самець взагалі вирішує не ризикувати. Він просто відриває свій пеніс-руку і вона сама пливе до самиці. Автономний секс-дрон.

Зробивши справу, самець не йде пити пиво з друзями. У нього вмикається програма самоліквідації. Він перестає їсти. Стає кволим, втрачає координацію і швидко помирає або його хтось з’їдає. Він відпрацьований матеріал.

2. Жіночий вихід (Великомучениця)

Але те, що відбувається з самицею - це справжній хорор.

Вона знаходить печеру. Відкладає десятки тисяч яєць. Сплітає їх у гірлянди, вішає на стелю.

І сідає охороняти.

Цей період триває від місяця до року (у глибоководних).

Увесь цей час вона не їсть. Взагалі.

Вона лише поливає яйця свіжою водою з сифона й чистить їх від бруду щупальцями.

Вона повільно перетравлює сама себе. Спочатку згорає жир. Потім м’язи. Вона блідне, втрачає колір.

У якийсь момент, від голодного божевілля, вона може почати відгризати кінчики власних щупалець. Але вона не йде з посту.

Найстрашніше, що це не просто виснаження. Це хімічна програма. У неї є «оптична залоза». Щойно яйця відкладені, ця залоза викидає гормони, які вимикають травлення й запускають старіння. Якщо в лабораторії вирізати цю залозу, самиця кидає яйця, починає жерти й живе довго.

Але природа запрограмувала її на смерть.

3. Фінал (Сироти)

У той момент, коли з яєць вилуплюються крихітні восьминіжки, мати помирає. Зазвичай вона використовує останній видих сифона, щоб виштовхнути їх в океан.

Її труп падає на дно, і його одразу з’їдають краби й риби.

У чому трагедія?

Восьминоги - неймовірно розумні істоти. Вони вміють відкривати банки, проходити лабіринти, використовувати інструменти, впізнавати людей в обличчя. У них інтелект на рівні собаки чи примата.

АЛЕ.

Через таке розмноження у них немає передачі досвіду.

Мати помирає до того, як діти починають щось розуміти. Батько давно мертвий.

Ніхто не вчить маленького восьминога полювати. Ніхто не показує йому, як ховатися.

Кожне покоління восьминогів - це генії-сироти. Вони починають з повного нуля.

Якби восьминоги жили довше й навчали дітей, вони б, можливо, вже збудували підводні міста й запустили свій «Вояджер».

Ось така історія.