Сторінка 6
Читайте статті, оповідання й нотатки з архіву. Нові матеріали з’являються регулярно.
Артур не був людиною. Він був функцією, замкненою в бездоганний екзоскелет. Його посада — «Старший партнер» — була кірасою. Його вивірена, позбавлена емоцій мова — глухим забралом. Його щоденний маршрут зі стерильного передмістя у скляну вежу офісу — поножами, що не давали збитися зі шляху. Глибоко всередині цих лат сидів не Артур, а маленький,...
Він жив у залі очікування. Не в реальному, а в тому, що вибудував у власній голові. Йому здавалося, що справжнє життя ще не почалося, а теперішнє — довгий пролог, у якому його рейс постійно переносять. Він сидів там і дивився крізь каламутне скло на злітну смугу, де літаки інших людей — яскраві, стрімкі, повні вогнів — один за одним злітали в...
Людина збудувала ідеальну клітку для своєї канарки. Кожна дужка була вивірена. Кожна жердинка відшліфована. Він розрахував ідеальну відстань до годівниці й поїлки. Усе було зроблено для того, щоб птахові було зручно. Щоб її життя стало повністю передбачуваним, безпечним і знайомим. Він любив свою канарку. Він просто хотів уберегти її від хаосу...
Це твій внутрішній, кишеньковий тиран. Маленький божевільний режисер, якому ти сам видав безлімітний бюджет і повну творчу свободу. Він сидить у тебе в голові, схрестивши ніжки, і малює розкадровки майбутнього. Ось тут інші скажуть саме це . А ти відповіси ось так . Ідеальне світло, вивірені паузи. Він навіть підбирає пози для ще не відбутої...
Неприступність - це маска, під якою ховається душа, що стужила за теплом.
Віктор не жив. Він дезінфікував реальність. Його квартира була операційною, а він у ній — головний хірург, що вирізає будь-яку пухлину хаосу. Його балкон, викладений ідеально білою плиткою, був особистим філіалом стерильності на сьомому поверсі. А глибоко в підвалі його черепної коробки, у темному, смердючому куті, сиділа на ланцюгу вереслива...